Українська мова – це модно!
Міжнародний день рідної мови відзначається щороку, починаючи з 2000 р. з ініціативи ЮНЕСКО, з метою захисту мовної та культурної багатоманітності.
З нагоди цього свята викладачами кафедри української словесності та культури Навчально-наукового інституту гуманітарних наук О.П. Калитою, к. пед. н., доц., А.К. Павловою, к. філол. н., доц. було проведено дебати «Українська мова – це модно». У заході взяли участь студенти Навчально-наукового інституту права (групи ПБК-16-7, ПБК-16-8), Навчально-наукового інституту обліку, аналізу та аудиту (групи ОБ-16-1, ОБД-16-2, ОБР-16-3). Під час дійства студенти читали вірші Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Василя Стуса. А.К. Павлова декламувала власні поезії. Звучали пісні у виконанні гурту «Океан Ельзи».
До цього свята було приурочено й засідання 21 лютого Клубу економічної журналістики під керівництвом завідувача кафедри української словесності та культури, к.філол.н., проф. Н.І. Зикун.
До Міжнародного дня рідної мови заплановано проведення Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Українська мова та культура в сучасному гуманітарному часопросторі: аспекти формування комунікативної компетентності сучасного фахівця».
***
Споконвіку в держави, у нації
Стало добрим законом, панове:
Жити не може людина
у Франції
І не знати французької мови.
То вода для людини спраглої,
Джерело життєдайне, чудове.
Жити не може людина
в Англії
І не знати англійської мови.
В кожній мові – цвітіння конвалії,
Гуркіт грому і гомін діброви.
Жити не може людина
в Італії
І не знать італійської мови.
Із колиски до миті останньої
Є в людей розуміння здорове:
Жити не може людина
в Іспанії
І не знати іспанської мови.
Хай слова вирізняються в реченні,
Як зерно, а не жмуття полови.
Жити не може людина
в Туреччині
І не знати турецької мови.
Може, в мене поняття і спрощені,
Та тримаюсь такої основи:
Жити не може людина
в Угорщині
І не знати угорської мови.
Жити не можна
в Норвегії, Швеції,
Вже і в Прибалтиці,
вже і в Молдові,
У Німеччині, в Польщі, у Греції
І не знати державної мови.
Тож думки пропливають, як тіні,
В далину, в безгоміння Дніпрове:
Жити можна лише в Україні
І не знать української мови…
(С. ТЕЛЬНЮК)
