Зарубіжний досвід антикорупційного законодавства
24 листопада 2016 року доцентом кафедри кримінального права та кримінології Тетяною Миколаївною Супрун було проведено відкрите заняття з навчальної дисципліни «Публічно-правова протидія корупції» на тему: «Зарубіжний досвід антикорупційного законодавства».
Актуальність теми зумовлена тим, що одним із завдань української держави є мінімізації рівня корупційної злочинності, що є умовою вступу України до Європейського Союзу. Результатами спільної зустрічі експертної місії Ради Європи з українськими фахівцями з питань антикорупційної політики, було створення плану антикорупційних реформ в Україні, які би враховували специфіку стану корупції в державі, насамперед її високий рівень, проникнення в усі сфери суспільного життя та єдність політичної влади і бізнесу.
Індекси сприйняття корупції, розраховані фахівцями Transparency International, показують, що впродовж останнього десятиріччя рівень корупції в Україні є високим. Найбільш корумпованими українці називають саме ті інституції, на які покладені обов’язки запобігання та протидії корупції, серед яких: суди (66%), правоохоронні органи (64%), державна служба (56%), а також сфера охорони здоров’я (54%), Парламент (53%), політичні партії (45%), ЗМІ (22%), громадські організації (20%). У всесвітньому рейтингу сприйняття корупції Україна посідає 130 місце зі 168 позицій.
Саме дослідження міжнародного досвіду запобігання та протидії корупції свідчить про те, що за сучасних умов прояви корупції стали чинниками, що створюють загрозу національній безпеці та демократичному розвитку більшості країн світу, негативно впливають на всі сторони суспільного життя. Розглянуто зарубіжний досвід запобігання та протидії корупції в таких країнах як: Франції, Великобританії, Естонії, Польщі, Швеції, Фінляндії, Нідерланди, Німеччини; виокремити основні положення міжнародного співробітництва в боротьбі з корупцією.
Важливим елементом формування і реалізації ефективної системи запобігання корупції є чітка взаємодія держав та їх правоохоронних органів, на регіональному і міжнародному рівнях, участь у заходах протидії корупції, що запроваджені Організацією Об’єднаних Націй, Радою Європи, Інтерполом, Європолом, Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та іншими міжнародними інституціями.
