Місто люди прикрашають!
До 75-річного ювілею Олександра Андрійовича Сластьоненка
Днями Олександр Андрійович Сластьоненко відзначає свій 75-річний ювілей. Народився Олександр Андрійович 25 липня 1941 року на Полтавщині в родині трудолюбивих, турботливих і щирих селян-колгоспників Марії Яківни і Андрія Леонтійовича Сластьоненків.
Дитячі та юнацькі роки Олександра Андрійовича були важкими, бо йому прийшлось пережити і лихоліття війни, і голодовку 1946 та 1947 років, і безоплатну працю в колгоспі, але він своєю працею і гуманним відношенням до людей, утверджувався як особистість і впевнено йшов до наміченої мети – присвятити себе самій благородній справі – навчанню і вихованню молоді.
Після закінчення служби у Збройних силах СРСР він вступає у 1964 році на навчання до Київського державного університету ім..Т.Г.Шевченка на історичний факультет. Після закінчення університету у 1969 році розпочинається педагогічна діяльність Олександра Андрійовича, якій він присвятив понад 40 років.
Спочатку Олександр Андрійович працював старшим лаборантом та викладачем кафедри історії Київського університету, потім 7 років в органах місцевого самоврядування, де відав питаннями освіти, медицини та культури в м. Ірпені, а з 1976 і до 2015 (39 років) працював у навчальному закладі, який мав статус технікуму, коледжу, академії, національного університету, а нині має статус Університету державної фіскальної служби України. Він обіймав посади: заступника директора технікуму з виховної роботи, першого заступника директора коледжу, а останні 18 років був вченим секретарем університету.
Олександр Андрійович доклав багато зусиль для перетворення колишнього технікуму у сучасний вищий навчальний заклад.
Дякуючи цілеспрямованій і творчій праці Олександра Андрійовича, його високій відповідальності щодо виконання функціональних обов'язків, як заступника керівника та вченого секретаря навчального закладу, колишній Ірпінський індустріальний технікум став базовим середнім спеціальним навчальним закладом у Радянському Союзі, а нинішній університет досяг найвищого четвертого рівня акредитації в Україні.
Його, як досвідченого і творчого педагогічного працівника середньої спеціальної школи Колегія Мінвузу України у 1986 році призначила начальником відділу Республіканської інспекції навчальних закладів, а у 1989 році директором
Республіканського Науково-методичного кабінету з середньої спеціальної освіти при Мінвузі України, де він працював понад 5 років і за сумісництвом викладачем Ірпінського індустріального технікуму.
Творча праця Олександра Андрійовича відзначена рядом державних та відомчих нагород, а також керівництва навчального закладу. Йому Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України», він є відмінником освіти України та відмінником середньої спеціальної освіти СРСР, почесним працівником Державної податкової служби України. У березні 2015 року вчена рада університету присвоїла йому звання «Почесний професор Національного університету ДПС України». Його занесено до книги «Золотий фонд нації. Національні лідери. Україна. Європа. Світ».
Олександр Андрійович разом із дружиною Ольгою Іванівною, старшим викладачем Київського фінансово-економічного коледжу, ветераном навчального закладу, виховали трьох доньок, які також працюють на педагогічній ниві.
Оксана – кандидат юридичних наук, доцент, старший науковий співробітник нині працює доцентом кафедри фінансового права Університету державної фіскальної служби України, Олена – викладач спецдисциплін Миргородського художньо-промислового коледжу, а Наталія – директор Ірпінської музичної школи.
Подружжя Сластьоненків має 5 онуків.
Людяність і доброзичливість, високе почуття відповідальності за доручену справу і бажання прийти на допомогу людям є визначальними рисами характеру Олександра Андрійовича. Він постійно повторює прості, але такі важливі слова Ірпінського поета Леоніда Закордонця:
«Допоки серце б'ється власне
І ллється світло від зірок,
Спіши добро робити вчасно!
Зроби потребою цей крок!»
Перебуваючи на пенсії, Олександр Андрійович продовжує брати активну участь у громадському житті університету та міста Ірпеня. Він є заступником голови Ради Ветеранів університету і членом Громадської ради при виконкомі Ірпінської міської ради.
Колектив Університету ДФС України бажає Вам нових творчих успіхів, доброго здоров’я і щастя на всіх вітрах життєвих випробувань! Нескінченної низки урочистих ювілеїв, зустрічати і проводжати ці свята без смутку й жалю! Нехай життя грає фарбами і з кожним роком додає мудрості та досвіду, але не збавляє здоров'я і сил! І нехай сивина не наводить смуток, а душа молодіє не дивлячись ні на що!
