А за вікном майже весна…
На чистому небі сяє сонечко, промінчики якого пробуджують усе живе, а який аромат навколо, словами не передати. Це перший подих весни… А ви знаєте звідки береться весна? ЇЇ приносять на крилах птахи з теплих країв. Жайворонки прилітають першими, тому, вважається, що саме вони провісники цієї пори року. Народні звичаї кажуть, що наші пращури весну закликали хороводами, іграми, піснями. Завжди випікалося весняне печиво у вигляді птахів, а дітлахи були призначені для того, щоб розносити їх по оселям.
Весна – це не тільки час пробудження природи, але і кохання. Саме у цю пору року найчастіше зустрічаються дві половинки однієї душі. Любов здебільшого спалахує з першого погляду, як удар блискавки та триває усе життя.
Весна – це дивовижний аромат, наповнений першими квітами: пролісками, фіалками, кульбабками. Саме він надає чарівності цій порі року. Хочеться творити добро та поширювати позитивний настрій, тобто робити всіх людей щасливими.
Весна – це та пора року, яка слугує натхненням для поетів та музикантів, а також для мене. Адже погода радує теплом, усі навколо яскраво одягнені, світить ласкаве сонечко, хочеться створювати шедеври. Дме вітер, але він м’який, теплий. Земля вкрилася свіжою травою. Скоро набухнуть бруньки та перетворяться на молоде зелене листя.
Весна – це саме та пора року, коли дні стають довшими, а ночі коротшими. Природа оновлюється, а все навколо сповнене краси та радості. Вона обіцяє змінити все на краще, тому навіть найзапекліші скептики та песимісти починають вірити у те, що всі негаразди та неприємності залишуться у минулому, з’являється надія на нове життя, яке обов’язково настане восени.
Коли я відчуваю саме цю пору року, з моєї душі лине пісня Святослава Вакарчука «А за вікном майже весна». Так і хочеться співати:
А за вiкном майже весна,
Знає слова майже не сказанi вона
I у моїх жилах присутня.
А за вiкном майже весна,
I, Боже мiй, як несподiвано вона
Змiнює все моє майбутнє,
Моє майбутнє i моє життя.
Ось так приходить чарівна та дивовижна пора року – Весна!