18-го лютого студенти та викладачі університету відвідали фотовиставку "Переможці" у музеї
РУКАМИ І НОГАМИ ЗА МИР НА УКРАЇНІ
«Ще те не вродилось остреє залізо, щоб ним правду й волю самодур зарізав!»
Іван Франко
Покажіть мені бодай одного українця чи українку, які не казали: «Я руками і ногами за…». Говорили ви це, чи ні, мої слова все одно стосуються всіх і кожного. Я рада повідомити вам, що, як мінімум, сорок чотири людини, які відвідали сьогодні фотовиставку «ПЕРЕМОЖЦІ» в музеї Тараса Шевченка наступного разу добре подумають, перш ніж вимовити в голос ці слова.
Ідея зібрати студентів та викладачів з Університету ДФС України і поїхати на виставку виникла спонтанно. Особисто я ще від листопада слідкувала за підготовкою цього проекту командою каналу 1+1 та журналу «Viva», хоча сама підготовка почалась ще навесні 2015-го року. В грудні у вузькому колі активісти Ради Наукового товариства студентів та курсантів погодились, що цю фотовиставку обов’язково потрібно відвідати. В лютому ми побачили яких обертів набрав цей проект: спецвипуск журналу, серія сюжетів ТСН і найголовніше – сама фотовиставка. Спочатку хотіли їхати самі. Потім подумали – нечесно.
З тим щоб підготувати екскурсію проблем у мене не виникло ніяких. Достатньо було уважно слідкувати за новинами на інтернет-ресурсах, погортати сторінки організаторів та деяких учасників у соціальних мережах, декілька разів прочитати спецвипуск і вуаля.
Метою цієї поїздки було донесення до людських умів, те про що говорила Іванна Слабошпицька, головний редактор спецвипуску «Viva! Переможці»: ставитися до учасників як до рівних; нам під силу достукатися до можновладців, від яких залежить розвиток безбар’єрного простору в містах; допомагати спільними зусиллями нашим «Переможцям»; щоб ніхто не нагадував їм про їхню інакшість; потрібно продовжити зміни в нашому суспільстві і ставленні до людей з інвалідністю (саме так спонукає називати цих людей Соломія Вітвіцька, куратор проекту, телеведуча каналу «1+1», на своїй сторінці у Facebook від 17 лютого).
Організатори точно запам’ятають зустріч із 18-ма героями назавжди. Ми всі, хто сьогодні відвідав фотовиставку та послухав історії з життя учасників проекту, теж не забудемо почутого та побаченого, або непочутого і непобаченого.
Вже дорогою назад моя добра знайома двічі сказала: «Я вже хочу прочитати цей журнал». Сподіваюсь, дійшло і до решти сорока людей, які були сьогодні з нами.
Тож наступного разу нарікаючи на свої життя або обіцяючи що ви руками і ногами за…пригадайте побачені світлини, ось що означає бути руками і ногами за мир на Україні!
Від усього свого житомирського серця я дякую: Переможцям, Соломії Вітвіцькій, Анні Гвоздяр, Олександру Мордереру, Тетяні Рубльовій, Іванні Слабошпицькій, команді телеканалу «1+1» та всім партнерам проекту. Разом – сила.
Слава Україні!