Культура – то є месія для українського народу

До 20-ї річниці творчої діяльності КМЦ «Сузір’я»

Нещодавно мені до рук потрапила газета «Фінансист» – друкований орган Українського фінансово-економічного інституту від 24 вересня 1998 року № 7 (19). Гортаючи студентський часопис, подумала, як багато подій відбулося за ці сімнадцять років: інститут став академією, академія – університетом, газета «Фінансист» змінила назву і стала «Податковою академією», тисячі абітурієнтів стали студентами, а тисячі студентів – випускниками… Передбачуючи запитання, поясню, для чого я провела цей короткий екскурс в історію навчального закладу: у згаданому номері є публікація під назвою «Америка, якою її бачили ми». Це розповідь про участь студентів – учасників КМЦ «Сузір’я» у XVII Міжнародному фестивалі фольклорної музики і танцю в Канаді та I фестивалі у США. Дійсно у липні 1998 року учасники культурно-мистецького центру здійснили творче турне Україна-Канада-США задля участі у фестивалі, центром якого було канадське місто Друмондвіль.

Поринути в атмосферу тих хвилюючих незабутніх днів мені допомагає керівник ансамблю пісні і танцю та головний хормейстер КМЦ «Сузір’я» Ніна Іванівна Чуприна: «Це був фантастичний фестиваль. Ми не знали втоми, ми виступали на відкритих майданчиках, у великих концертних залах, ми тішилися з того, що нас так щиро приймають і щедро нам аплодують, знайомляться, фотографуються. Серед багатьох учасників, а це – Болівія, Ізраїль, Індія, Іспанія, Італія, Мексика, Польща, Словаччина, Філіппіни – наші аматори-податківці прискіпливими членами журі були названі в трійці найкращих: Україна, Колумбія, Нова Зеландія. Напружений графік фестивалю передбачав по декілька виступів у день. Загалом наш колектив подарував глядачам близько п’ятдесяти концертів. Зауважу, що ми з вами пригадали тільки один яскравий епізод із майже 20-річної діяльності колективу».

Дійсно, наступного року велика студентська родина Національного університету державної податкової служби України відзначатиме 20-річчя творчої діяльності КМЦ «Сузір’я», який називають культурною візитівкою, перлиною, діамантом, що сяє десятками неповторних граней. До цієї ювелірної роботи доклали багато зусиль Валерій Іванович Бодашевський, Станіслав Юліанович Федорович, Марина Богданівна Дика, Володимир Михайлович Король, Віктор Миколайович Дубовий тощо. Ніна Іванівна Чуприна та Станіслав Юліанович Федорович за вагомі досягнення в праці та високий професіоналізм Указом Президента України удостоєні почесного звання «Заслужений працівник культури України». Якщо зважити завдання, можливості й перспективи, які стояли при створенні КМЦ «Сузір’я», то сьогодні його можна вважати надзвичайно вдалим успішним освітянським проектом. Очевидний факт, що завдячуючи «Сузір’ю», вдалося вивищитися серед інших навчальних закладів, і це ще один доказ того, що підтримуючи культуру, мистецьке та духовне виховання студента, університет має значну підтримку серед абітурієнтів та належну суспільну оцінку у рейтингу вітчизняних вишів.Участь сузірчан у святкових та профорієнтаційних заходах, виступи на найбільших та найпрестижніших сценах країни, телебаченні – все це забезпечило любов, визнання та заслужену популярність серед глядачів. За свою мистецьку кар’єру «Сузір’я» побувало у багатьох країнах світу: Польщі, Німеччині, Іспанії, Кореї, Хорватії, на Кіпрі, де завжди зривали овації, виборювали нагороди, а преса нагороджувала артистів-аматорів найхимернішими епітетами та порівняннями.Моя співрозмовниця Ніна Іванівна Чуприна, яка стояла біля витоків «Сузір’я», що складається з понад двадцяти різножанрових творчих колективів та студій, була його «хрещеною матір’ю», продовжує ділитися своїми думками з приводу його багаторічної популярності: «У чому криється феномен успіху? Відповідь очевидна – в людях, які створили цей колектив, які присвятили йому все своє життя. Мотивація – це бажання бачити красу, виховувати естетичний смак у молодого таланту і тішитися результатами своєї роботи. Тисячі випускників пройшли через творче об’єднання обдарованої молоді. І всі наші вихованці знають, що показати результат можливо за умови, коли є бажання, взаємодія, самовіддача і безмежна любов до справи, яку робиш».Ніна Іванівна відповідально заявляє: «Рівень суспільної культури останнім часом розчинився в економічних негараздах. – А культура – то є месія для українського народу. Тому, не шкодуючи сил, часу, серця і душі, готова продовжувати робити справу, якій присвятила усе своє життя».Дякую Ніні Іванівні Чуприні за розмову, бажаю нових творчих злетів «Сузір’ю», успіхів усім його творчим і духовним наставникам.